1. Визначення змісту компоненти
Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень .
Відповідальність – покладений на когось або взятий на себе обов'язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, за чиїсь дії, вчинки, слова .
2. Модель компоненти «ідеального» закладу
Дана модель компоненти «ідеального» закладу розроблена відповідно до чинного законодавства і передбачає чітке його дотримання.
2.1. Внутрішня політика фахового коледжу щодо забезпечення академічної доброчесності:
- визначена (сформульована) та оприлюднена в Положенні про академічну доброчесність у Кіровоградському медичному коледжі
- ім. Є.Й. Мухіна, затвердженому педагогічною радою (протокол №4 від 27.02.2020 р.), погодженому зборами первинної профспілкової організації працівників та студентів закладу (протокол № 6 від 27.02.2020 р.);
- спрямована на реалізацію заходів із формування академічної доброчесності серед усіх учасників освітнього процесу та нульової толерантності до її порушення, а також до проявів корупції;
- передбачає створення і забезпечення функціонування ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату та інших порушень академічної доброчесності, планування і виконання просвітницьких заходів серед здобувачів освіти, працівників закладу та батьківської громадськості; постійний внутрішній моніторинг і аналіз його проміжних результатів для прийняття управлінських та/або колегіальних рішень, у т.ч. щодо притягнення осіб, що порушили статтю 47 Закону України «Про освіту» до академічної чи іншої юридичної відповідальності.
2.2. Забезпечення дотримання академічної доброчесності працівниками закладу та здобувачами освіти
2.2.1. Процедури забезпечення передумов дотримання академічної доброчесності у фаховому коледжі:
- розробка та обговорення (з залученням представників органів студентського самоврядування, профспілки тощо) внутрішніх нормативних актів, які регламентують дані питання (Положення про академічну доброчесність у закладі, Етичний кодекс та/або Кодекс академічної доброчесності, визначення уповноваженого колегіального органу чи особи, Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності, Порядок притягнення до академічної відповідальності за порушення тощо);
- оприлюднення зазначених вище документів, ознайомлення з їхнім змістом кожного учасника освітнього процесу та батьків здобувачів освіти;
- планування та проведення заходів просвітницького, методичного характеру з питань дотримання академічної доброчесності;
- розміщення інформаційних блоків (текстових, графічних, відео) щодо академічної доброчесності на сайті закладу, сторінках соціальних мереж, в освітньому середовищі (стенди, пам’ятки, буклети і т.ін.);
- створення атмосфери академічної доброчесності в закладі (набуття учасниками освітнього процесу компетентностей з академічної доброчесності та навичок якісного академічного письма, формування засобів мотивації педагогічних працівників та здобувачів освіти до дотримання академічної доброчесності) ;
- постійний внутрішній моніторинг ставлення учасників освітнього процесу до проблем та перспектив розвитку доброчесності закладі освіти;
- контроль з боку педагогів та батьків за дотриманням здобувачами освіти норм академічної доброчесності під час освітнього процесу та поза ним;
- контроль з боку адміністрації за відповідністю матеріалів педагогічних працівників вимогам академічної доброчесності, у т.ч. – перевірка за допомогою програм-антиплагіатів, зокрема, StrikePlagiarism.com, а також на єдиній освітній платформі закладу Google Workspace for Education;
- притягнення до відповідальності осіб за умов виявлення підтверджених фактів порушення норм законодавства щодо академічної доброчесності та/чи проявів корупції.
2.2.2. Процедури щодо дотримання академічної доброчесності учасниками освітнього процесу
Викладачі у своїй роботі мають виконувати наступні вимоги:
- вказувати посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
- виконувати норми законодавства про авторське право і суміжні права;
- надавати достовірну інформацію про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
- поширювати знання про академічну доброчесність, авторське право та суміжні права, запобігання корупції серед студентів та їхніх батьків;
- контролювати дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти;
- об’єктивно оцінювання результати навчання студентів;
- не допускати можливих проявів корупції.
Здобувачі освіти мають дотримуватися таких норм законодавства:
- самостійно виконувати навчальні/творчі завдання, завдання поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
- завжди зазначати посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
- дотримуватися норм законодавства про авторське право і суміжні права;
- надавати достовірну інформацію про результати власної навчальної (дослідницько-пошукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації;
- не брати участі у діях, які можуть бути розцінені як корупційні.
2.2.3. Процедури щодо виявлення фактів порушення академічної доброчесності та/або проявів корупції
Процедура встановлення порушення академічної доброчесності фаховим коледжем визначається внутрішнім Порядком або іншим нормативним документом (п.2.2.2 цього кейсу). Вона передбачає кроки, що випливають із принципів забезпечення академічної доброчесності:
- формування складу комісії з питань академічної доброчесності закладу;
- залучення до її засідань зовнішніх експертів, представників студентського самоврядування, профспілки тощо для запобігання конфлікту інтересів, дотримання прав особи, підозрюваної в порушенні академічної доброчесності та/чи діях, які мають ознаки корупції;
- ініціювання та подання звернення/заяви про порушення академічної доброчесності та/або корупційних дій певною особою до комісії з питань академічної доброчесності;
- розгляд та вирішення питання даною комісією про наявність/відсутність порушення академічної доброчесності або ознак корупції;
- визначення термінів вирішення питання про наявність/відсутність порушення академічної доброчесності або ознак корупції;
- прийняття рішення (голосування) про порушення академічної доброчесності, порядок оскарження прийнятого рішення,
- формування складу тимчасової апеляційної комісії закладу освіти тощо.
2.2.4. Процедура притягнення до академічної відповідальності
Академічна відповідальність за порушення авторських/суміжних прав, недотримання академічної доброчесності настає внаслідок позитивного висновку комісії з питань академічної доброчесності та/або відповідної тимчасової апеляційної комісії щодо підтвердження фактів зазначених у зверненні/заяві викривача.
Види академічної відповідальності передбачені Законом України «Про фахову передвищу освіту» (стаття 26, частини 6,7):
«6. За порушення академічної доброчесності педагогічні (науково-педагогічні) працівники закладів фахової передвищої освіти можуть притягатися до такої академічної відповідальності:
1) відмова у присвоєнні, підтвердженні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
2) позбавлення на строк від одного до п’яти років права брати участь у роботі комісій з атестації педагогічних (науково-педагогічних) працівників, з акредитації освітньо-професійних програм, з інституційного аудиту закладів освіти, у журі учнівських і студентських олімпіад та інших змагань, у дорадчих і робочих органах, створюваних органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
3) недопуск до проходження сертифікації строком на три роки, позбавлення сертифіката;
4) обмеження права на вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації педагогічних (науково-педагогічних) працівників;
5) прийняття атестаційною комісією рішення про невідповідність займаній посаді педагогічного (науково-педагогічного) працівника;
6) недопущення до участі у конкурсі на посаду керівника закладу фахової передвищої освіти строком на п’ять років.
7. За порушення академічної доброчесності здобувачі фахової передвищої освіти можуть притягатися до такої академічної відповідальності:
1) зауваження;
2) повідомлення батькам, законним представникам;
3) повторне проходження поточного, підсумкового та/або річного оцінювання;
4) повторне проходження державної підсумкової атестації та/або атестації здобувачів;
5) повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої, освітньо-професійної програми;
6) позбавлення академічної стипендії;
7) позбавлення наданих закладом фахової передвищої освіти пільг з оплати навчання;
8) позбавлення отриманих з порушенням академічної доброчесності призових місць на учнівських та студентських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах;
9) відрахування із закладу фахової передвищої освіти».
Порядок застосування академічної відповідальності до особи, яка порушила академічну доброчесність, визначені чинним Положенням про академічну доброчесність у Кіровоградському медичному фаховому коледжі ім.Є.Й.Мухіна з урахуванням вимог частин 8-9 статті 26 зазначеного Закону.
У випадку виявлення відвертого плагіату (порушення авторських/ суміжних прав тощо) в роботі викладача/студента особою, яка виявила порушення академічної доброчесності, проводиться бесіда. Якщо викладач/студент визнав факт плагіату чи іншого порушення в цій сфері, робота повертається йому на доопрацювання. Якщо ж факт порушення академічної доброчесності підтверджений, але особа, яка його вчинила, заперечує це чи наполягає на власному авторстві, викривач подає звернення/заяву до комісії з академічної доброчесності.
Юридична відповідальність (дисциплінарна, адміністративна, кримінальна) за участь у корупційних діях застосовується відповідно до Кодексу Законів про Працю України, Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України тощо.
Дорожня карта забезпечення академічної доброчесності у закладі
Процеси, пов’язані з забезпеченням академічної доброчесності, є циклічними та неперервними. Тому дорожня карта руху нашого закладу освіти в даному напрямку передбачають п’ять етапів, останній із яких є передумовою переходу до першого (оновленого, вдосконаленого). Усі етапи відстежуються за допомогою інфографіки
4. Процедури, види, періодичність, методи та критерії самооцінювання, внутрішнього моніторингу
Ефективність процесу забезпечення академічної доброчесності у закладі відстежується у вигляді поточного та періодичного контролювання, вербального самооцінювання на підставі аналізу проміжних даних внутрішнього моніторингу.
Поточне контролювання дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти здійснюється викладачами під час перевірки самостійних, у т.ч. творчих робіт на заняттях та в позааудиторній роботі протягом усього періоду навчання. Висновки, зроблені внаслідок такого контролю, обговорюються на засіданнях циклових комісій та під час інших методичних заходів за участі відповідальної особи та заступника директора з виховної роботи та зв’язків з громадськістю. Вони є підставою для коригування виховної та просвітницької роботи серед студентського та батьківського загалу.
Періодичне контролювання дотримання академічної доброчесності викладачами проводиться адміністрацією. Контролю підлягають будь-які матеріали, створені (розроблені) педагогічними працівниками самостійно (авторські). Це можуть бути методичні розробки, статті, посібники, конкурсні роботи тощо. Найбільш дієвим інструментом є перевірка за допомогою програм-антиплагіатів. Висновки внаслідок такого контролю можуть заслуховуватись на методичній, педагогічній раді, а також мають бути доведені до відома відповідальної особи та/або комісії з академічної доброчесності і слугують підставою для вжиття певних колегіальних та/або управлінських заходів.
Самооцінювання за цими видами контролю носить вербальний (описовий) характер.
Важливою процедурою для проведення самооцінювання ефективності забезпечення дотримання академічної доброчесності і нульової толерантності учасників освітнього процесу до корупції є постійний внутрішній моніторинг. Він проводиться серед усіх категорій учасників освітнього процесу у вигляді анонімного опитування тричі на рік.
5. Аналіз, висновки, планування змін
Як зазначено в п.5 даного кейсу, аналізу підлягають як вербальні (описові) матеріали поточного й періодичного контролю, так і дані, отримані під час внутрішнього моніторингового дослідження.
Показники аналізуються, порівнюються для відстеження динаміки цих процесів протягом року, узагальнюються аналітичною довідкою з числовими та відсотковими показниками, діаграмами, таблицями, оприлюднюються на сайті. Довідка містить висновки, рекомендації щодо коригування роботи в цьому напрямку в наступний період.
На підставі цих даних адміністрацією:
- вносяться корективи до внутрішніх нормативних документів (у разі нагальної потреби);
- плануються дієві заходи на наступний період;
- активніше залучаються студенти до розробки та впровадження політики й правил академічної доброчесності у закладі, у т.ч. - навчанні інших студентів, їхніх батьків, що формує відповідальність за власну поведінку;
- проводиться посилена робота щодо популяризації академічної доброчесності та формування нульової терпимості до проявів корупції, інших порушень законодавства;
- проводиться роз’яснювальна робота щодо юридичних аспектів відповідальності за плагіат і можливі санкції за нього до методичних матеріалів з навчальних дисциплін.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Дякуємо за Ваш коментар!